Як видалити недостовірну інформацію з анонімних Telegram-каналів: юридичний алгоритм дій

Недостовірну інформацію в Telegram можна видалити — для цього існує чіткий юридичний алгоритм.

Основні тези

Недостовірну інформацію в Telegram можна видалити — для цього існує чіткий юридичний алгоритм.
Навіть якщо Telegram-канал анонімний, можна ініціювати судовий процес та домогтися рішення про спростування.
Звернення до суду з грамотно підготовленим позовом — реальний інструмент захисту репутації в епоху анонімних вкидів.

Зміст

Проблема недостовірної інформації в Telegram та її наслідки;
Законодавче підґрунтя захисту від недостовірної інформації;
Механізми правового захисту в окремому провадженні;
Аналіз судової практики: справа № 285/2001/24;
Алгоритм юридичних дій при виявленні недостовірної інформації;
Особливості доказування в справах про недостовірну інформацію;
Межі судового спростування: що можна, а що не можна спростувати;
Висновки та практичні рекомендації;
Джерела інформації.
Захистіть свою репутацію від пошириних фейків про вас у соціальних мережах!

Проблема недостовірної інформації в Telegram та її наслідки

У сучасному інформаційному просторі соціальні мережі та месенджери стали потужним інструментом поширення інформації. Одним із найпопулярніших каналів комунікації є Telegram, де щодня публікуються мільйони повідомлень. Однак разом із корисним контентом у Telegram поширюється й недостовірна інформація, яка може завдати суттєвої шкоди репутації фізичних та юридичних осіб.

Особливо гострою ця проблема стає, коли недостовірні відомості публікуються в анонімних каналах, автори яких приховують свою особу. У таких випадках постраждалі особи часто відчувають безпорадність, не знаючи, як захистити свої права та спростувати неправдиву інформацію.

Законодавче підґрунтя захисту від недостовірної інформації

Українське законодавство передбачає низку механізмів для захисту честі, гідності та ділової репутації особи у випадку поширення недостовірної інформації.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основними нормами, що регулюють питання захисту від недостовірної інформації, є:

Стаття 94 Цивільного кодексу України (ЦК України) – право на захист ділової репутації;
Стаття 277 ЦК України – право на спростування недостовірної інформації;
Частина 4 статті 32 Конституції України – гарантує право кожному на захист своєї репутації та спростування недостовірної інформації.

Механізми правового захисту в окремому провадженні

У випадках, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, законодавством передбачено спеціальний механізм захисту. Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 277 ЦК України, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Такі справи розглядаються в порядку окремого провадження, який регулюється главою 6 розділу IV ЦПК України. Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина друга статті 315 ЦПК України передбачає, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз судової практики: справа № 285/2001/24

Для ілюстрації механізму захисту прав від недостовірної інформації в анонімних Telegram-каналах розглянемо конкретну судову справу № 285/2001/24, яка була розглянута Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області.

У цій справі заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності та спростування інформації, розміщеної в Telegram-каналі "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка містила образливі висловлювання з використанням ненормативної лексики, змінене фотозображення заявника та твердження про нібито підтримку заявником збройної агресії РФ проти України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що інформація про підтримку "СВО" та армії Росії особою, яку можна ідентифікувати як заявника, є недостовірною.

Суд аргументував це тим, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Оскільки відсутній обвинувальний вирок, яким встановлено вину заявника у вчиненні діяння (підтримка агресії РФ), про яке зазначено у спірному повідомленні, така інформація є недостовірною.

Водночас суд відмовив у задоволенні вимог щодо встановлення недостовірності та спростування образливих висловлювань і фотозображення, оскільки вони не містять юридичних фактів, а є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.

Алгоритм юридичних дій при виявленні недостовірної інформації

На основі аналізу законодавства та судової практики можна визначити наступний алгоритм дій для осіб, які стали жертвами поширення недостовірної інформації в анонімних Telegram-каналах:

Фіксація доказів - необхідно зафіксувати факт поширення недостовірної інформації. Це можна зробити шляхом створення скріншотів публікацій, збереження повних посилань на канал та конкретні повідомлення.
Визначення характеру інформації - важливо проаналізувати, чи містить інформація твердження про факти, які можуть бути перевірені на достовірність, чи це оціночні судження, які не підлягають спростуванню.
Підготовка заяви - якщо автор публікації невідомий, необхідно підготувати заяву про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування відповідно до вимог статті 277 ЦК України.
Звернення до суду - заява подається до місцевого суду за місцем проживання заявника в порядку окремого провадження (глава 6 розділу IV ЦПК України).
Збір доказів - згідно зі статтями 76-81 ЦПК України, заявник повинен надати суду докази, які підтверджують недостовірність поширеної інформації. Це можуть бути документи, що спростовують твердження, свідчення очевидців, експертні висновки тощо.
Участь у судовому засіданні - заявник або його представник повинні бути присутніми на судовому засіданні для обґрунтування своїх вимог та відповідей на питання суду.
Отримання рішення суду - після розгляду справи суд виносить рішення про встановлення факту недостовірності інформації або відмову у задоволенні заяви.
Виконання рішення суду - у разі позитивного рішення суду, заявник може використовувати його для звернення до адміністрації Telegram з вимогою видалити недостовірну інформацію або для публічного спростування такої інформації.

Особливості доказування в справах про недостовірну інформацію

Доказування в справах про встановлення недостовірності інформації має певні особливості:

Ідентифікація особи - важливо довести, що поширена інформація стосується саме заявника. Як видно з проаналізованої справи, суд визнав, що заявник обґрунтовано ідентифікував себе як особу, щодо якої поширено інформацію, оскільки зміст текстової інформації про місце роботи та посаду співпадав з анкетними даними заявника.
Недостовірність інформації - необхідно надати докази, які спростовують поширену інформацію. У справі № 285/2001/24 суд встановив недостовірність інформації про підтримку заявником збройної агресії РФ, базуючись на презумпції невинуватості, оскільки відсутній обвинувальний вирок, яким встановлено вину заявника у вчиненні такого діяння.
Відмежування фактів від оціночних суджень - суд не може встановлювати недостовірність оціночних суджень, які не містять фактичних тверджень. У розглянутій справі суд відмовив у задоволенні вимог щодо образливих висловлювань, оскільки вони є оціночними судженнями.

Межі судового спростування: що можна, а що не можна спростувати

Аналіз судової практики дозволяє визначити межі судового спростування недостовірної інформації:

Фактичні твердження - можуть бути предметом судового спростування, якщо вони не відповідають дійсності. Наприклад, твердження про підтримку збройної агресії, вчинення злочинів, корупційних дій тощо.
Оціночні судження - не підлягають спростуванню, оскільки не містять фактів, які можна перевірити на достовірність. Як зазначив суд у справі № 285/2001/24, образливі висловлювання не можуть бути предметом перевірки їх достовірності та не підлягають спростуванню.
Зображення - питання спростування змінених фотозображень є складним і потребує додаткових доказів. У розглянутій справі суд відмовив у спростуванні фотозображення, оскільки не було надано доказів внесення штучних змін до фотознімку.
Інформація про вчинення злочину - спростування такої інформації можливе лише за результатами належної перевірки в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Суд може лише констатувати спростування такого твердження висновками досудового розслідування або виправдувального вироку.

Висновки та практичні рекомендації

Захист від недостовірної інформації в анонімних Telegram-каналах є важливим правовим механізмом, який дозволяє особам відновити свою репутацію та спростувати неправдиві твердження. Однак цей процес має певні обмеження та особливості, які необхідно враховувати:

Ретельна підготовка доказів - збирайте та зберігайте всі докази, що підтверджують факт поширення недостовірної інформації та її зміст.
Розмежування фактів і суджень - перед зверненням до суду визначте, які твердження містять факти, а які є оціночними судженнями.
Професійна правова допомога - залучення юриста може значно підвищити шанси на успішне розв'язання справи, оскільки такі справи мають багато юридичних нюансів.
Реалістичні очікування - розумійте, що не всі види інформації можуть бути спростовані в судовому порядку.
Збереження доказів технічної доступності - як показує справа № 285/2001/24, важливо враховувати технічну можливість доступу до спірної інформації на момент розгляду справи.

Отже, хоча механізм судового встановлення недостовірності інформації, поширеної в анонімних Telegram-каналах, не є досконалим, він надає особам реальну можливість захистити свої права та відновити репутацію. Головне – правильно підготуватися до процесу та розуміти межі судового захисту.

Джерела інформації:

Конституція України (статті 32, 55, 62)
Цивільний кодекс України (статті 94, 277)
Цивільний процесуальний кодекс України (статті 3, 13, 76-81, 295, 315)
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/2001/24 від 25 жовтня 2024 року
Постанова Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №439/1469/15-ц (провадження №61-5189св18)